05.10.1961 року в Гаазі (Нідерланди) низкою країн була підписана конвенція про спрощену процедуру визнання документів між державами учасницями через спеціальний штамп апостилю. Відмова від складної процедури легалізації суттєво спростила документообіг між країнами.
Штамп апостилю – це печатка затвердженої форми та змісту, яка ставиться на документи отримані в одній країні, для їх законного використання в іншій країні. Під час процедури апостилізації проводиться перевірка справжності підпису та печатки на документі. Документи з апостилем будуть гарантовано легальними в іншій країні, яка приєдналась до Гаазької конвенції.
В чому полягає зміст Конвенції
Всі держави, які приєднались до Конвенції, скасовують легалізацію всіх документів через консульства, які отримані в країні-учасниці та мають використовуватись в іншій країні-учасниці.
Які документи підлягають апостилізації:
- Папери, видані державною установою або держпосадовцем. В тому числі, документи з суду та прокуратури;
- Адміндокументи, наприклад, свідоцтва з РАЦС;
- Документи засвідчені нотаріусом;
В той же час легалізація через апостиль не потрібна для документів, які отримані не від державних установ та не засвідчені у нотаріуса. Це можуть бути договори, посвідчення особи, листування. Проте завжди можуть бути виключення зі списку і треба інформацію уточнювати у спеціалістів, які займаються легалізацією документів.
Повний перелік документів, на яких ставиться або не ставиться апостиль, можна переглянути в нашій статті.
Країни учасниці Гаазької конвенції від 1961 року
Щороку перелік країн учасниць поповнюється новими членами. Так наприклад, Україна приєдналась до цього списку у 2003 році, а колишній СРСР 1991 року. З того часу українці мають змогу легалізувати документи через штамп апостилю.
На сьогоднішній день до Конвенції приєдналось близько 150 країн та територій, для яких тепер діє спрощена процедура визнання документів через апостиль.
Варто також зазначити, що тонкощі процедури апостилю відрізняються в деяких країнах. Вам може знадобитись додатково апостиль на переклад, який в свою чергу може виконуватись тільки перекладачем при консульстві певної країни.